Більшість батьків сприймають гру як забаву й веселе проводження часу для дітей. Однак гра важлива для розвитку дитини, так само як навчитися читати, писати й рахувати!
Роль гри
Вже з перших місяців після народження відбувається розвиток соціальних, емоційних і інтелектуальних здібностей, розширення знань вашої дитини про світ, наприклад про розмір, форму, вагу, твердість, і гнучкість. Знайомити маля зі світом нових відчуттів, розвивати важливі функції зорового, смакового й тактильного аналізаторів, сприяти розвитку дрібної моторики й зміцненню м'язів вашої дитини краще за все за допомогою ігор. Крім вивчення властивостей об'єктів, гра заохочує винахідливість, розвиває уяву й дає розвиток творчості. Захоплююча гра сприяє розумовому й фізичному розвитку, осмисленню світу. Давайте розберемося, що лежить в основі цих, здавалося б, простих ігор першого року життя дитини
З чого починається гра?
Іноді важко провести чітке розмежування між грою й пустуванням, наприклад, коли дитина неодноразово кидає іграшки на підлогу, сидячи на стільчику! Що це: гра, бажання досадити мамі або експеримент із гравітацією? Імовірно, і те, й інше. Гра починається із третього місяця життя, коли дитина намагається схопити іграшку, що висить над ліжком. Мають місце нові поєднання в мозку дитини: зорові й рухові. Вони мають вирішальне значення для розвитку дитини. Діти, як фізики, у процесі гри розрізняють об'єкти за вагою, розміром та формою, за тим, як вони видають звуки, коли вдаряються об тверду поверхню. Зверніть увагу, як важко дитині сконцентруватися , взяти в руки й вивчити новий предмет, і як світиться личко маляти, коли воно нарешті досягає мети. У мозку дитини відбувається хімічна реакція, виділення эндорфинів, що приносить почуття спокою й задоволення.
Постановка спектаклів
Психологи часто виділяють два види гри: функціональна гра й розігрування. Функціональна гра припускає безпосереднє використання: схопити мобільний телефон, покотити кульку, побудувати вежу та міст. Розігрування спектаклів набагато цікавіше. У цьому випадку дитині можна розповісти казку про об'єкт або предмет. Починаючи з 18 місяців, дитина починає використовувати об'єкти для цілей, для яких вони зазвичай не створені. Маля може взяти банан і зробити вигляд, що це телефон. Крихітка може уявити, що один з пальців - собачка, а інший - кіт, створити діалог між ними! Яким чином дитина уявляє, що один предмет є іншим? Психологи вважають, що йде процес розвитку образного мислення. Важливим чинником є здатність дитини до створення нового, хоча й тимчасового уявлення про предмет. Наприклад, ваше маля може взяти в руки банан і прикинутися, що розмовляє по телефону. Проте у дитини не уходять з пам'яті реальні властивості об'єктів. І як тільки гра закінчилась, маля з легкістю з'їдає банан. Деякі психологи затверджують, що "начебто "- це світ у вигляді гри, що є важливою складовою для розуміння дітьми світу дорослих.
Другий вид гри - це розігрування й удавання, в неї діти починають грати з другого по п'ятий рік життя й надалі. Така гра важлива для психічної діяльності головного мозку. Дитина має представляти подумки героїв, різні об'єкти й пам'ятати, яку роль має кожний з них. Така гра важлива для розвитку пам'яті. Взявши дві однакові ляльки, дитина може грати в дочки-матері, шматок дерева може стати автобусом, а пташка - шоколадом. Дитина ма підтримувати протягом всієї гри функції кожного об'єкта. Часто придумані об'єкти зовсім не схожі на реальні.
Від 2 до 2 з половиною років, діти часто супроводжують гру докладним описанням своїх дій, подій, що розвиває пам'ять, уяву, розширює словниковий запас і логіку
чи знаєте ви, що діти часто використають дві різних форми мови у грі? Одне із цікавих досліджень, проведених у США, показало, що діти використовували два різних способи передачі того самого значення: коментування ситуації та особиста участь у грі. Дослідники прийшли до висновку, що діти використовують різні форми мови, щоб, перебуваючи в грі і виходячи з неї, створювати різні образи, які наповнені тим самим значенням, тим самим показуючи факт участі або неучасті в грі. Так, у грі птахи можуть говорити, олівець - готувати, а неіснуючу воду можна налити із глечика. Уявіть собі, як мозок дитини має сполучати всі ці нові, тимчасові уявлення, не порушуючи стабільності тих уявлень, які належать до реального життя.
Можливості ігор безмежні. Дитина, граючи різні ролі, тим самим розвиває уяву й інтелект.
Гра й емоційний розвиток
Роль гри в емоційному розвитку не може бути переоцінена. У грі дитина проживає важливу ситуацію, таку як народження братика або сестрички й тим самим підготовлює себе до неї. Лікарі часто використовують гру, щоб допомогти дітям, що зазнали травм. Спостереження батька за грою дитини може розповісти про неї набагато більше, ніж прямі запитання, звернені до маляти. Гнів і ревнощі минуться, якщо розіграти подібну ситуацію з ляльками. Тому, очікуючи другу дитину, ви зробите правильно, якщо купите маля для первістка. Також діти придумують для своїх ляльок соціально-драматичної ролі, наприклад, вчителя, машиніста, мами, тата, дитини, поліцейського, для того щоб зрозуміти й знайти своє місце в цьому світі.
Отже, якщо наступного разу ви побачите свою дитину за грою, "марною тратою часу", подивіться на це свіжим поглядом!
Коментарi